ДФС інформує (21.11.2018)

Для Бердянська та Приморська «єдинники» зібрали
майже 100 мільйонів гривень.
З початку 2018 року суб’єкти господарювання Бердянська та Приморська перерахували до бюджетів 99,5 млн. грн. єдиного податку. Приріст надходжень у порівнянні з січнем – жовтнем 2017 року становить 16,4 відс. або 14,0 млн. гривень.
Як повідомили в Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області значні надходження єдиного податку забезпечили фізичні особи-підприємці – 53,7 млн. гривень.
Юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування та перебувають на ІІІ і ІV групах, спрямували до скарбниць місцевих громад 45,8 млн. грн. єдиного податку.
Варто зазначити, що найбільшого приросту надходжень порівняно з попереднім роком – 26,5 відс., вдалося досягли саме від підприємств – спрощенців, які перебувають на ІІІ групі.
Довідково: єдиний податок залишається важливим джерелом надходжень до місцевих бюджетів, його питома вага у надходженнях за десять місяців цього року склала 18,5 відсотків.

З початку року Бердянським управлінням забезпечено надходження до бюджету майже 427 мільйонів гривень ЄСВ
У січні-жовтні 2018 року Бердянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області забезпечено надходження по м. Бердянську, Приморську та районам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 426,5 мільйонів гривень.
Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 25 %, або на 85,4 мільйона гривень.
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області й надалі контролюватиме дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.

Легалізація трудових відносин – це забезпечення трудових гарантій найманих працівників та наповнення місцевих бюджетів
Шановні платники податків! Нагадуємо, що 05 вересня 2018 року Уряд ухвалив розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», яким з 05 жовтня 2018 року зобов’язав контролюючі органи проводити перевірки, щодо виявлення неоформлених найманих працівників, приховування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності та інше.
В ході проведених рейдів проводиться роз’яснювальна робота із роботодавцями та найманими робітниками про відповідальність за порушення законодавства про працю та рекомендується вчинити дії щодо легалізації трудових відносин.
Нагадуємо, що за порушення трудового законодавства роботодавцям загрожують чималі штрафи. Зокрема, статтею 265 Кодексу законів про працю України у разі  фактичного допуску одного найманого працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час передбачено штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент виявлення порушення, на сьогоднішній день це 111690 гривень.

Новини законодавства

Затверджено нову Узагальнюючу податкову консультацію щодо визначення звітного періоду для коригування фінрезультату
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2018 № 887 (далі – Наказ № 887) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування.
Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Зокрема, вимоги підпунктів 140.5.4 і 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) до операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ. Також вимоги цих підпунктів не застосовуються платником податку, якщо операції не є контрольованими та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Отже, для виконання вимог абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі, якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, платник податку повинен:
► виконати процедуру підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, і у разі, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»;
►здійснити коригування фінансового результату до оподаткування  на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг.
Для виконання вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку також необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, та сума витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування  на суму витрат по нарахуванню, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному.
Правила контролю за трансфертним ціноутворенням контрольованих операцій визначено статтею 39 ПКУ.
Одним з критеріїв визнання операцій контрольованими є одночасне виконання таких умов:
■ річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
■ обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ).
Отже, для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції. Таким чином, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 ПКУ обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому п.п. 140.5.4 і п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік.
Наказ № 887 розміщено на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України за посиланням:https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii

Змінено порядок ввезення громадянами транспортних засобів з іноземною реєстрацією
З метою удосконалення порядку ввезення громадянами в митному режимі тимчасового ввезення/транзиту транспортних засобів, зареєстрованих у відповідних органах іноземних держав, а також використання таких транспортних засобів на митній території України Верховною Радою України прийнято у другому читанні законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».
Передбачається запровадження Кабінетом Міністрів України тимчасового порядку, відповідно до якого протягом 180 днів з моменту набрання чинності цього законопроекту здійснюватимуться митні формальності щодо легкових автомобілів, що перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Також скасовуються обмеження відповідності екологічним нормам при митному оформленні легкових транспортних засобів, що були в користуванні, та автомобілів пожежних, визнаних гуманітарною допомогою.
Положеннями законопроекту посилюється відповідальність громадян за порушення умов тимчасового ввезення/транзиту транспортних засобів, що ввезені на митну територію України.
Зокрема, за перевищення строків транзиту та тимчасового ввезення більш, ніж на 30 діб встановлено штраф на суму 170 000 грн. або конфіскацію транспортного засобу.
Водночас, передбачено, що у разі наявності факту недотримання строків та вимог митних режимів «транзит» та «тимчасове ввезення», особа може оформити у вільний обіг транспортний засіб із сплатою належних митних платежів та коштів в сумі 8 500 грн. При цьому, особа, відповідальна за дотримання вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів в режимі «транзит» та «тимчасове ввезення» звільняється від відповідальності за порушення митних правил.
Законопроектом передбачено інформування Державною прикордонною службою України органів доходів і зборів про факти наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких органами доходів і зборів було виявлено порушення митних правил.
Також запроваджується взаємодія органів доходів і зборів з Національною поліцією в частині контролю за дотриманням водіями порядку використання таких транспортних засобів на митній території України, недопущення порушення обмежень, встановлених Митним кодексом України, а також удосконалення порядку реєстрації і обліку транспортних засобів.

З 10 листопада змінені умови блокування податкових накладних
Кабінет Міністрів України постановою від 24.10.2018 №936 вніс зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Цим пунктом визначено ознаки, за якими ПН/РК не блокуватимуться.
По-перше, перевірка ПН/РК на відповідність ознакам, визначеним п. 3 Порядку №117, яка відбувається до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення реєстрації, не стосуватиметься РК щодо зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їхньому постачальнику (продавцю).
По-друге, значення показника D збільшується з 0,03 до 0,05 (у результаті чого, має зменшитися можливість «прилаштування» несумлінними платниками податків до відповідного показника за рахунок сплати живих коштів до бюджету);
По-третє, у загальному обсягу постачання за поточний місяць, який має становити менше 500 тис. грн., сума такого обсягу на одного покупця не повинна перевищувати 50 тис. гривень.
Оскільки в Постанові №936 не зазначено точної дати набрання чинності, то згідно з законодавством вона набере чинності в день її офіційного опублікування.
Офіційне опублікування відбулося 10 листопада в «Урядовому кур’єрі» №212/2018. Отже, зміни чинні з 10 листопада 2018 року.

Роз’яснення законодавства

Запрошуємо взяти участь у тестуванні електронного сервісу e-Receipt (електронний чек)
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує,що фіскальною службою запроваджено новий сервіс E-Receipt (електронний чек), який дозволить покупцям товарів (послуг) здійснити пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО.
Для тих хто бажає приєднатися до пілотного проекту нагадаємо, що для цього потрібно  зайти на офіційний портал Державної фіскальної служби України  у вкладення «Електронний кабінет», або ж  за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.
Сервіс міститься у відкритій частині електронного кабінету, доступ до нього здійснюється без ідентифікації особи, у режимі реального часу (24/7/365). З метою  пошуку фіскального касового чеку потрібно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека  – для традиційних РРО.
Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою. У разі якщо ви не знайшли свій електронний чек в системі, зробіть його фото та надішліть за адресою: infozvit@sfs.gov.ua. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів.

Фактичні перевірки проводяться і у разі наявності інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що Державною фіскальною службою, Державною службою України з питань праці, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування здійснюються комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками, передбачені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі оргни мають право здійснювати фактичні перевірки і у разі наявності або отримання інформації про використання  праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцям доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Пд час проведення таких перевірок посадові (службові) особи органів державної фіскальної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПКУ.
Так, згідно з п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, ПКУ, таких документів:
► направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
► копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
► службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що ст. 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно з ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Слід зазначити, що п.3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ  № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403 і № 1404 та Наказу № 2830/5.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 105.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

До уваги платників ПДВ!
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області доводить до відома, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
► дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг;
► дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.
Згідно з п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ);
У разі, якщо до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт додаються декілька касових чеків, то до податкового кредиту згідно норм ПКУ включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг за кожен день перебування особи у відрядженні по яких сукупно не перевищує 200 гривень (без урахування ПДВ).

Кількість найманих працівників платника єдиного податку
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають:
– у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами,
– у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку,
– а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Одним із критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування для підприємців – платників єдиного податку 2-ї групи є не перевищення кількості осіб, які одночасно перебувають з ним у трудових відносинах 10 осіб.
Тобто, з метою перевірки права перебування на спрощеній системі оподаткування, при розрахунку загальної кількості найманих осіб у підприємця, не враховуються вищезазначені працівники.
Зазначена норма передбачена п.п. 291.4.1 Податкового кодексу України.

Підприємницьку діяльність припинено: можливість отримання довідки про доходи періоду діяльності
Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Підставою для надання фізичній особі – підприємцю довідки про доходи від здійснення нею підприємницької діяльності є подання до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкової декларації про майновий стан і доходи платниками на загальній системі оподаткування та декларації платника єдиного податку підприємцями на спрощеній системі оподаткування (ст. 177 та ст. 296 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 291 розділу І Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 (далі – Перелік), облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.
Враховуючи викладене, фізична особа щодо якої внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запис про припинення підприємницької діяльності як фізичної особи – підприємця, може отримати за письмовим зверненням в органі ДФС довідку про доходи на підставі поданої податкової  декларації з врахуванням термінів зберігання облікових справ визначених ст. 291 Переліку.

Надмірно сплачені кошти можна повернути платнику податків за його заявою
Повернення органами ДФС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується можливе у період, що передує зняттю з обліку в контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.
Відповідно до п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.
Органи ДФС при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань керуються ст. 43 ПКУ та Порядком взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 зі змінами та доповненням (далі – Порядок № 1146).
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (п. 5 Порядку № 1146).
Відповідно до абзацу першого п.п. 1 п. 11.17 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) зі змінами та доповненнями, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями, є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
Абзацом одинадцятим п. 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок), визначено, що в інформаційній системі органів ДФС інтегровані картки платника (далі – ІКП) закриваються із встановленням дати закриття за умов:
погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;
відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.
При цьому згідно з абзацом третім п. 4 глави 1 розд. ІІ Порядку, після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 135.04).

Учням – старшокласникам та майбутнім абітурієнтам варто подбати про внесення інформації щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків до паспорта громадянина України
Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. До паспорта  варто внести інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Ці вимоги обов’язково повинні виконати учні старших класів, котрі проходитимуть ЗНО, та майбутні абітурієнти спеціальних та вищих навчальних закладів, з тим, щоб не мати труднощів з поданням документів для вступу.
Отож, щоб не мати труднощів при реєстрації для проходження ЗНО та при вступі до спеціальних та вищих навчальних закладів Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області просить громадян спланувати візит до Центру обслуговування платників для отримання Реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Звертаємо увагу, що відповідно до частини сьомої  статті 21 Закону України від 20.11.2012 №5492 «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема, про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу та п. 1 розділу VII Положення  про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб- платників податків, затвердженого  наказом Мінфіну України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822),  фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи — платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видано не українською мовою, необхідно подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишилися без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення   №822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.
Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.
За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.

Офіційне оформлення трудових відносин надає право на податкову знижку за витратами на страхові платежі
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії.
Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
¨ а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
¨ б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що Податковим кодексом України визначено випадки, коли суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись платником податку на додану вартість.
По-перше, особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (у т.ч.і з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1,0 млн.грн. (без урахування податку на додану вартість). Реєстрація відбувається у контролюючому органі за місцем реєстрації платника. При цьому зазначена вимога не стосується суб’єктів, які є платниками єдиного податку першої – третьої групи.
По-друге, реєстрація платником ПДВ обов’язкова, якщо особа здійснює операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави. В цьому випадку реєстрація повинна проводитись не залежно від того, який режим оподаткування використовує платник податків, а також незалежно від того, чи досягає він загальної суми операцій із постачання товарів/послуг 1,0 млн.грн.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1,0 млн.грн.
Звертаємо увагу, що п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника. Крім того, такий платник не матиме права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Сплата екологічного податку, що справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (ст.240 ПКУ).
Згідно з нормами Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (ст.242 ПКУ).
Таким чином, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.
При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 120.01).

Дохід, отриманий від продажу одного легкового автомобіля, не оподатковується
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що дохід платника податку від продажу об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Отже, дохід, отриманий фізичною особою-резидентом України від продажу протягом року одного легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Дохід, отриманий від продажу протягом звітного року двох та більше легкових автомобілів, мотоциклів або мопедів підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. Крім того, такий дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда визначається виходячи з ціни,зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньо ринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом. Зазначена норма передбачена п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України.

Ломбарди повинні застосовувати касові апарати
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що ст.1 Закону України від 12 липня 2001 року №2664 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.
Відповідно до ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або у безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (касові апарати).
Звертаємо увагу, що при проведенні таких фінансових операцій необхідно роздрукувати відповідні розрахункові документи (чеки), що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, застосовувати зареєстровані у встановленому порядку розрахункові книжки.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику через ломбарди, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням касових апаратів.

Про виправлення у звіті про суми податкових пільг
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку № 1233 від 27.12.2010.
Звіт подається за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб’єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.
Оскільки Звіт про суми податкових пільг складається наростаючим підсумком з початку року та враховуючи, що нормативними документами не передбачено механізм подання уточненого Звіту, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року.
Допущені помилки у Звіті за рік виправляються у новому Звіті – до закінчення граничного строку подання Звіту за рік (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового року).
Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.
За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками.
Зазначена норма передбачена п. 2, п. 3 «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Оподаткування спадщини отриманої від резидента нерезидентом
Відповідно до норм Податкового кодексу України статус резидента України є вирішальним для порядку оподаткування доходів, отриманих фізичною особою у спадщину як на території України, так і за її межами.
Поняття «резидент» та умови набуття фізичною особою статусу резидента України визначено пп. 14.1.21З ст. 14 ПКУ.
Резидентами вважаються, зокрема, особи, які мають місце проживання в Україні.
Нерезиденти – це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ст. 14 ПКУ). Тобто фізична особа, яка не відповідає умовам, визначеним у пп. «в» пп. 14.1.21З ПКУ не є резидентом України.
Згідно з пп. 174.2.З п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка ПДФО, визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 %).
Крім того, дохід у вигляді вартості успадкованого майна є об`єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.
При цьому спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або до її оформлення в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Про роботу Електронного кабінету
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що фізичні та юридичні особи повинні подавати звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у визначені законодавством терміни.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 із змінами та доповненнями, встановлено, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття його на облік як платника ЄСВ у контролюючих органах.
Звіт страхувальником подається у повному обсязі в один із таких способів:
► засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
► на паперових носіях разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
► на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;
► надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти та не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту.
Слід зауважити, що подання звітності на паперових носіях потребує додаткового використання робочого часу як платників ЄСВ так і працівників органів ДФС.
З метою економії часу при складанні та поданні звітності, платники мають право подавати звітність з ЄСВ за допомогою сервісу ДФС України «Електронний кабінет», який надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність з ЄСВ платниками самостійно.
Надіслати звіт можна у будь-який зручний час, у відповідь контролюючий орган відправляє квитанції з підтвердженням, що звіт прийнятий, або з коментарем, чому він не прийнятий.
Довідково: страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати до органів ДФС звіт протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду (календарний місяць).
Фізичні особи – підприємці формують та подають до органів ДФС звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом (календарний рік).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, формують та подають самі за себе до фіскальних органів звіт один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом.

Законодавство щодо ЄСВ

Член фермерського господарства вийшов зі складу господарства: як знятись з обліку як платник ЄСВ?
Зняття з обліку члена фермерського господарства у разі прийняття рішення про вихід зі складу господарства, здійснюється контролюючим органом на підставі поданої ним заяви, після проведення передбачених законодавством перевірок, здійснення остаточного розрахунку платника єдиного внеску з контролюючим органом.
У разі прийняття членом фермерського господарства рішення про вихід зі складу господарства платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску та копію розпорядчого документа про вихід зі складу господарства.
Контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку у разі отримання від нього заяви.
Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом 10 календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів.
Контролюючий орган, отримавши заяву, проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.
Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.
Після зняття з обліку такій особі видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ.
Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Нагадаємо: зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначених в п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464 і розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).

Щодо нарахування ЄСВ на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон N 2464).
Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства (абзац сьомий п. 1 частина перша ст. 4 Закону N 2464).
Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (п. 1 та п. 4 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону N 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина четверта ст. 9 Закону N 2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиний внесок.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Крім того, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону N 2464).

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Майже тисяча іноземців звернулися до фіскальної служби Запорізької області за отриманням реєстраційного номеру
Протягом січня-жовтня поточного року працівники фіскальної служби Запорізької області зареєстрували у Державному реєстрі фізичних осіб 31780 громадян, з них понад 967 іноземців, що на 112 осіб більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Тільки у жовтні цього року на облік поставлено більш ніж 2,7 тисячі осіб, з них 99 громадян інших держав.
Для того, аби отримати адміністративну послугу з питань реєстрації іноземних громадян в Державному реєстрі фізичних осіб, необхідно мати при собі паспорт іноземця, посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні та засвідчений в установленому законодавством порядку їхній переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Більш детальну інформацію можна отримати на субсайті ГУ ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua). У разі необхідності громадяни мають можливість звернутися до фахівців служби та отримати консультацію.
Нагадаємо, реєстраційний номер облікової картки є обов’язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов’язкові платежі, укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об’єкти оподаткування та щодо яких виникають обов’язки сплати платежів, відкриття рахунків в установах банків. Крім цього, реєстраційний номер облікової картки необхідний фізичній особі, якщо вона є засновником юридичної особи, а також при оформленні податкової знижки тощо.

На Запоріжжі у митній сфері викрито порушень на суму
майже 143 мільйони гривень
У поточному році в ході аналітично-пошукових заходів працівники Запорізької митниці ДФС викрили 431 порушення митних правил. За кожним фактом недотримання громадянами та суб’єктами господарювання митного законодавства заведені справи на загальну суму майже 143 мільйони гривень, що на 114 мільйонів більше, ніж торік.
За десять місяців митники розглянули 240 матеріалів, за результатами яких правопорушники оштрафовані на 12,8 мільйона.
Крім того, за цей час судові органи винесли рішення у 83 справах про порушення митних правил. Відповідно до постанов суду конфісковано предметів правопорушень на суму 8,3 мільйона, що на мільйон більше, ніж у 2017 році, а також накладені штрафні санкції у розмірі 8 мільйонів, що перевищує минулорічні дані на 2,1 мільйона.

Запоріжці збільшили сплату військового збору на 26 відсотків
З доходів мешканців Запорізької області з початку року до бюджету надійшло майже 434 мільйони гривень військового збору (не враховуючи дані великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Надходження десяти місяців цього року перевищили минулорічні на 26 відсотків, або майже на 90,5 мільйона.
У жовтні запоріжці перерахували більш ніж 46 мільйонів гривень військового збору, це на 8,7 мільйона або на 23 відсотки більше, ніж у жовтні 2017 року.
Зростання показників сплати зафіксоване на всіх територіях регіону. Найбільші відрахування забезпечили платники обласного центру – майже 224 мільйони, суб’єкти господарювання м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів спрямували до бюджету 48 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 41 мільйон, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 33 мільйони, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 22 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 19 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 14 мільйонів, Василівського і Михайлівського районів – понад 13 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 11 мільйонів, Якимівського і Приазовського районів – 9 мільйонів.
Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5% від суми доходів, що підлягають оподаткуванню. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

Онлайн взаємодія запорізьких підприємств з митницею дорівнює 98 відсоткам
Експортно-імпортні операції на Запоріжжі зростають – усього за десять місяців запорізькі митники оформили майже 53 тисячі митних декларацій, що на 3,3 тисячі або на 6,5 відсотка більше, ніж торік. Із загальної кількості документів 98 відсотків подано до оформлення в електронному вигляді і лише 2 відсотки – “на папері”.
Як свідчить статистика, електронне декларування сприяє прискоренню митних процедур при переміщенні товарів. На сьогодні імпортні та експортні декларації обробляються, у середньому, за 1 годину 12 хвилин.
Поряд із цим суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності активно використовують систему “єдиного вікна”. Завдяки цьому електронному сервісу реалізовано механізм використання сучасних IT-технологій у процедурах декларування та митного оформлення поставок, в якому, крім митниці, беруть участь інші органи державного контролю, зокрема, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного.

ДФС України

ДФС: Існують високі ризики ухилення від оподаткування та ввезення заборонених і небезпечних товарів через поштові й експрес-відправлення
З початку 2018 року митницями ДФС складено більше 200 протоколів про порушення митних правил, виявлених під час ввезення (пересилання) товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.
На сьогодні існують високі ризики ввезення (пересилання) через поштові й експрес-відправлення на митну територію України товарів з ухиленням від оподаткування (з «символічним» вартісним показником посилки – до 150 євро), небезпечних (токсичні речовини) та заборонених до ввезення товарів (наркотичні засоби та зброя).
Ризик ввезення подрібнених комерційних партій полягає у розподіленні комерційного вантажу на велику кількість фізичних осіб, облік яких не здійснюється, а найчастіше всю комерційну партію товарів отримує один логістичний агент, який нібито і доставляє відправленні з-за кордону товари до кінцевих отримувачів.
Найбільша кількість поштових та експрес-відправлень надходить з Китаю, країн Євросоюзу, США та Туреччини. Основні товари в таких відправленнях – товари повсякденного попиту (одяг, взуття, косметичні вироби).
ДФС брала участь у розробці законопроекту № 9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який було  внесено  05.11.2018 Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України та 08.11.2018 прийнято у першому читанні.
Відповідно до положень цього законопроекту неоподатковувана вартість одного поштового відправлення для фізичної особи-отримувача у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника зменшується зі 150 євро до 100 євро.  На перехідний період з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року для фізичної особи-отримувача така неоподатковувана вартість одного поштового відправлення становитиме 150 євро.
Для юридичної особи – одержувача або фізичної особи – підприємця не оподатковуватимуться товари, сумарна митна вартість яких в одному поштовому міжнародному відправленню або в одному вантажі експрес-перевізника становитиме 150 євро.

Представники ДФС та данського бізнесу обговорили напрями покращення міжнародної торгівлі
Захист прав інтелектуальної власності, впровадження інституту уповноваженого економічного оператора та застосування механізму «єдиного вікна» – саме ці питання цікавили представників данського бізнесу під час зустрічі з в.о. заступника Голови ДФС Віктором Кривіцьким та керівниками департаментів фіскальної служби митного напряму.
Зустріч, яка відбулася в Посольстві Королівства Данії в Україні, стала продовженням низки зустрічей керівництва ДФС з бізнес-спільнотою з метою обговорення актуальних питань ведення підприємницької діяльності в Україні.
«Державна фіскальна служба України завжди відкрита до діалогу та співпраці з бізнесом. Сьогодні ми маємо чудову нагоду напрацювати зворотній зв’язок з представниками данського бізнесу, почути їх думку щодо роботи фіскальної служби та спільно вирішити питання, які потребують залучення  наших фахівців», – наголосив в.о. заступника Голови ДФС Віктор Кривіцький.
Зацікавленість данської бізнес-спільноти викликало питання захисту прав інтелектуальної власності. Так, один з присутніх представників компаній висловив побажання більш тісної співпраці між митниками та бізнесом щодо упередження потрапляння на український ринок підроблених брендових товарів великих світових виробників. Оскільки махінатори не лише підробляють назву бренду, але й копіюють дизайн, ідею тощо.
У свою чергу представники ДФС звернули увагу присутніх на тому, що для убезпечення себе від недобросовісних конкурентів підприємці мають зареєструвати свій бренд у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності. Саме це дає право митнику зупиняти митне оформлення товарів, які можуть порушувати права інтелектуальної власності.
Варто зауважити, що на 1 листопада цього року до митного реєстру за заявками правовласників внесено майже 3,9 тис. об’єктів авторського права, з яких у цьому році – 283.  За цей період здійснено майже 5,8 тис. випадків призупинень митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності. Порушено 11 справ про порушення митних правил за фактами ввезення та вивезення товарів, які включені до митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності, на загальну суму понад 1,6 млн грн.
Важливим питанням для бізнесу стало і впровадження інституту уповноваженого економічного оператора. Це питання порушують  практично всі учасники зустрічей з керівництвом ДФС, оскільки воно надзвичайно актуальне для компаній. Очікують на ухвалення Верховною Радою України відповідного законопроекту і в ДФС.
За словами  представників служби, норми розробленого законопроекту відповідають усім вимогам європейського законодавства і його ухвалення є надзвичайно важливим сьогодні для України. У свою чергу фіскальна служба після ухвалення закону докладе максимум зусиль для його успішної імплементації.
Підкреслювали учасники зустрічі і позитивні зміни на митницях під час здійснення митних процедур. Зокрема, позитивні відгуки були щодо впровадження механізму «Єдиного вікна». За словами представників бізнесу, це – великий крок уперед, що значно спрощує процес декларування товарів.
«ДФС працює для бізнесу і всі новації, сервіси запроваджуються саме з метою спрощення ведення бізнесу в Україні. Закликаю усіх присутніх також долучатися до цієї роботи. Якщо у вас є ідеї та напрацювання щодо необхідних законодавчих змін, які дозволять ще більш спростити нашу з вами роботу, надавайте їх. Фахівці ДФС їх опрацюють та передадуть для розгляду до Міністерства фінансів», – зазначив Віктор Кривіцький.

Довідково:
Зовнішня торгівля між Україною та Данією у січні-жовтні 2018 року має тенденцію до зростання за рахунок збільшення імпорту та експорту.
У 2018 році обсяг товарообігу з Данією займає 39 місце серед 221 країн-торговельних партнерів.
Питома вага обсягу зовнішньої торгівлі між Україною та Данією у поточному році складає 0,5% загального товарообігу України, який в 2018 році становить 85,2 млрд. дол. США.

Олександр Власов: ДФС взяла курс на максимальну автоматизацію процесів
Автоматизація процесів у діяльності фіскальної служби та максимальна кількість он-лайн послуг для платників податків – про такі пріоритети в роботі ДФС говорили сьогодні під час першого Київського податкового форуму, проведеного за ініціативи ГУ ДФС у м. Києві. Представники влади, бізнесу та громадськості висловлювали своє бачення розвитку податкових органів, важливих змін, яких від податківців потребує сьогодення, та напрямів покращення роботи служби.
Одним з основних завдань для фіскальної служби всі учасники форуму однозначно визначили подальшу електронізацію послуг. За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, фіскальною службою вже взято курс на максимальну автоматизацію процесів.
«Ми хочемо бути сучасною, комфортною службою, запроваджуємо електронні сервіси для платників, автоматизуємо процеси всередині. І, як результат, йдемо до спрощення податкових та митних процедур, полегшення ведення бізнесу в Україні, залучення інвестицій», – наголосив Олександр Власов.
Для реалізації цих завдань здійснено низку заходів, які вже позитивно оцінені бізнесом. Крім того, ДФС співпрацює з відомствами в частині запровадження інформаційної взаємодії для надання можливості бізнесу та громадянам скористатися електронними сервісами не лише органів ДФС, а й інших відомств.
Очільник ДФС також звернув увагу присутніх, що за результатами 5-го звіту найбільш впливового рейтингу Open Data Barometer Україна увійшла до топ-20 країн світу за рівнем розвитку відкритих даних. А ДФС є одним із лідерів серед відомств по відкритості даних. Службою забезпечено 100% оприлюднення даних на Порталі відкритих даних, оновлюються 55 наборів даних.
«ДФС – у тренді, ми прагнемо бути відкритими для платників та бізнесу, наша ціль створити для них зручні та доступні сервіси, через які вони можуть надіслати документи та отримати необхідну інформацію», – наголосив Олександр Власов.
Кількість сервісів, які запроваджені ДФС для платників податків, постійно зростає відповідно до потреб бізнесу. Так, на сьогодні в ДФС реалізують такі основні електронні сервіси:
– Автоматизована система «Єдине вікно».
На сьогодні з використанням механізму «Єдиного вікна» проводяться 90% офіційних видів контролю. Наразі в ДФС працюють над створенням єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно міжнародної торгівлі», що передбачено діючим законодавством. Аналогів цього порталу в Україні немає. Він забезпечить надходження дозвільних документів в електронному вигляді від державних органів до співробітників митниць, що здійснюють митний контроль та митне оформлення.
Таким чином для суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності скасовується необхідність подання митниці паперових примірників дозвільних документів.
– Електронний кабінет платника.
Це – найпопулярніший сервіс серед платників. Відкритою частиною Електронного кабінету користуються більше 9 млн користувачів з 80 країн світу. Цей сервіс забезпечує онлайн взаємодію платників з контролюючими органами, дозволяє, не відвідуючи центрів обслуговування платників, створювати та надсилати електронні документи, отримувати в режимі реального часу цілодобовий доступ до інформації з реєстрів та електронних систем без створення та направлення окремих запитів, що значно економить час платникам та скорочує до мінімуму контакти з контролюючими органами.
Окрім сервісів, які забезпечують платникам можливість реалізувати свої права та обов’язки, постійно впроваджуються аналітичні сервіси. Це, зокрема, автозаповнення декларації з податку на додану вартість, відображення повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків-коригування тощо.
– Система автоматичного відшкодування ПДВ.
Ця система стала однією з довгоочікуваних і завдяки їй на сьогодні практично відсутні скарги на несвоєчасне повернення ПДВ. Все здійснюється оперативно, а стан своєї заявки бізнес може відслідковувати в режимі реального часу.
Саме з  метою вдосконалення адміністрування ПДВ було запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН(СМКОР), яка з 01 липня 2017 року працює у повноцінному режимі та зупиняє реєстрацію ризикових податкових накладних, що в свою чергу не дає можливості махінаторам формувати фіктивний податковий кредит і подавати неправомірні заявки на повернення ПДВ.
– Електронний чек.
ДФС запроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, в основу розробки якої покладено принцип обов’язкової он-лайн реєстрації чеків на сервері ДФС. Функціонал системи передбачає можливість використання суб’єктами господарювання у якості пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, смартфони, планшети, персональні комп’ютери.
Під час тестування суб’єкти господарювання через приватну частину Електронного кабінету в режимі он-лайн можуть зареєструвати тестові каси, використовуючи безкоштовне клієнтське програмне забезпечення, здійснити її он-лайн фіскалізацію, сформувати та фіскалізувати електронний чек, додавши штрих-код товару, та передати чек покупцеві у вигляді QR-коду, що містить всю інформацію про здійснену розрахункову операцію
Наразі участь у тестуванні системи беруть 120 суб’єктів господарювання.
– Електронний акциз (Е-Акциз).
Новий сервіс, над яким активно працюють в ДФС, дозволить значно якісніше контролювати підакцизний товар (спирт, алкогольні та тютюнові вироби), унеможливить їх тіньовий обіг та створить справедливі конкурентні умови для всіх учасників ринку. Запровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів здійснюватиметься у декілька етапів.
На першому етапі заплановано запровадити електронний документообіг в процесі виготовлення та обліку марок акцизного податку.
На наступних етапах будуть вирішуватись питання, пов’язані з подальшим удосконаленням процесу обліку марок акцизного податку та обігу підакцизних товарів за допомогою QR – кодів та електронних чеків.
– Електронний аудит.
Введення Е-Аудиту в Україні дозволить виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки. Крім того, буде значно прискорена та спрощена процедура аналізу даних бухгалтерського обліку платників. Отримання первинних документів у паперовому вигляді буде необхідним лише по відібраних ризиках з метою перевірки махінацій.
Крім того, платники зможуть самостійно перевіряти власні ризики, що скоротить кількість помилок при формуванні податкової звітності, адже своєчасно усунуті виявлені помилки дадуть змогу уточнити показники декларацій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *