Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Оксана Федорова: “У першому півріччі 2020 року внесок бердянців та приморчан до бюджетів громад понад 311 мільйонів гривень”

За півроку бердянські та приморські платники сплатили 311,5 мільйона гривень податків і зборів. Зокрема, у червні до місцевих бюджетів надійшло 56,9 мільйона.

Коментуючи надходження, начальниця Бердянського управління податкової служби області Оксана Федорова зазначила, що більшу частину бюджетів сформував податок на доходи фізичних осіб – за шість місяців поточного року надійшло 212,2 мільйона, що майже на 9 мільйонів або на 4,3 відсотка перевищує показник першого півріччя 2019 року.

Підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування, сплатили 51,4 мільйона гривень єдиного податку. Землекористувачі поповнили місцеві бюджети на 37,7 мільйона

Новини законодавства

Розмір прожиткового мінімуму з 01 липня зростає

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що з 01 липня 2020 року змінюється прожитковий мінімум на одну особу на місяць.

Так, для працездатних осіб з 01 липня  він становитиме 2197 грн. – було (2102 грн.)  – такі зміни передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким встановлюються з 01 липня 2020 року показники прожиткового мінімуму для  основних соціальних і демографічних груп населення:

 – для дітей віком до 6 років він становитиме 1859 грн (був 1779 грн),

 – для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн (2218 грн),

 – для працездатних осіб – 2197 грн (2102 грн),

 – для осіб, які втратили працездатність –1712 грн (1638 грн).

Крім того, зросте розмір пенсій та мінімальної соціальної допомоги, які прив’язані до прожиткового мінімуму.

З 01 липня 2020 мінімальна пенсія становитиме 1 712 грн (на 74 грн більше). Також, в Україні з 01 липня зросте максимальний розмір допомоги з безробіття – до 8788,00 гривень (4 прожиткові мінімуми).

Зауважимо, що зміна розміру прожиткового мінімуму на одну особу на місяць не впливає на показники, встановлені Податковим Кодексом від прожиткового мінімуму станом на 01 січня звітного податкового року (ставок податку на нерухоме майно, ставок єдиного податку для платників ЄП першої групи, ставки збору для паркування, розміру податкової соціальної пільги, тощо).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено з 01 січня 2020 року в сумі 4723,0грн. (у погодинному розмірі – 28,31грн.) – цей показник станом на 01 липня  не змінюється.

 

Змінено терміни подання звітності для ФОП на загальній системі у разі ліквідації

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зокрема, до пункту 177.11 статті 177 ПКУ.

Так, фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності,у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Тобто, фізичній особі необхідно подати податкову декларацію протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (у попередній редакції п. 177.11 ст. 177 ПКУ – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

 

Розширено перелік платників ЄСВ, які звільняються від сплати за себе

У зв’язку з прийняттям Закону України від 13 травня 2020 року              № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до внесених змін, зокрема, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб – підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

 

Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів запроваджується з 01.01.2021 року

Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів надісланих (вручених) платникам податків (далі – Реєстр).

Відповідні зміни внесено Законом №466 до пунктів 58.1 та 58.2 ст.58 ПКУ.

Так, у вищезазначеному Реєстрі буде міститися наступна інформація:

– дата складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;

– дата відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення;

– дата настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, стан їх узгодження та терміни сплати;

– інформація про виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги;

– оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

Технічним адміністратором Реєстру визначено Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Новації законодавства для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи

Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме:

  • У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. “б” 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).

Отже, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу).

  • для платників єдиного податку першої – третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ).
    • Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ) .

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1020 грн (60 х 17 грн).

  • Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (раніше така заява подавалась  разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).

Новації законодавства: змінено терміни подання звітності для підприємців на загальній системі у разі ліквідації

Законом України від 16.01.2020 №466 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 177.11 ст. 177 (діє з 23.05.2020 року), а саме:

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Отже, подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

Нагадаємо, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Новації законодавства: що обов’язково варто знати платникам єдиного податку

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу Українищодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни щодо застосування  спрощеної системи оподаткування.

  • Запроваджено єдиний звітний період для звітності з податку на додану вартість, який дорівнює календарному місяцю, у тому числі для платників єдиного податку (п.202.1 ст. 202 ПКУ).
  • для платників єдиного податку першої – третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ).
    • Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (раніше така заява подавалась  разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).
  • У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. “б” 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).

Отже, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу).

  • У разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (1020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ). 

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

  • Заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (п. 183.7 ст. 183 ПКУ).

Отже, заяву про реєстрацію особи як платника ПДВ необхідно подавати тільки в електронній формі.

  • Перереєстрація платника ПДВ, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ, яка подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Якщо такий платник не подав заяву в установлений строк, його реєстрація платником ПДВ буде анульована.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).

Деклараційна кампанія – 2020

Декларування 2020: скористайтесь новими можливостями для отримання податкової знижки

Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.п. 166.2.1, п.п. 166.2.2 ст.166 ПКУ) (діє з 23.05.2020 року).

Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Отже, з 23.05.2020 року фактично здійснені витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. В податковій декларації зазначаються реквізити електронного розрахункового документа.

Роз’яснення законодавства

Розміщено форми електронних документів, які мають застосовуватись суб’єктами господарювання – користувачами програмних РРО

У банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.

Пропонуємо ознайомитись з цими формами усім зацікавленим суб’єктам господарювання – користувачам програмних РРО та розробникам комерційних програмних РРО.

Банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) також містить актуальну інформацію, пов’язану із запровадженням програмних РРО відповідно до вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (набуває чинності з 01.08.2020).

РРО: розрахунок за товари/послуги подарунковим сертифікатом

Відповідно до п. 11ст 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.  

Згідно з п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – касовий чек) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма №ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до Положення №13.

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ цього Положення. При цьому при розрахунку за товар раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку, зокрема, зазначаються:

– назва товару (послуги);

– кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

– вартість одиниці виміру товару (послуги);

-для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»;

– позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

При цьому у реквізиті «форма оплати» зазначається запис «Подарунковий сертифікат» та за необхідності – сума коштів, яка доплачується готівкою чи безготівково (кредитна картка тощо).

Який строк служби реєстраторів розрахункових операцій

Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 із змінами і доповненнями, строк служби реєстратора розрахункових операцій – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.

Як провести податкову звірку даних щодо плати за землю?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі – платники земельного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

– розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 ПКУ;

– розміру ставки земельного податку;

– нарахованої суми плати за землю.

Для проведення звірки платникам необхідно мати при собі оригінали документів, що підтверджують право на землю, користування пільгами тощо.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)  надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Увага! Фізичним особам – платникам земельного податку податкові повідомлення-рішення надсилаються до 1 липня поточного року. Податок за землю необхідно сплатити протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Від адміністративної відповідальності за несплату податків на час карантину не звільнено

Відповідно до пп. 111.1 та 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

  • фінансова;
  • адміністративна;
  • кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Законами України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 13 травня 2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ПКУ.

Так, відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
  • відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
  • порушення вимог законодавства в частині:
  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
  • здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП).

Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, норма п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ стосується фінансової відповідальності платників податків.

Що стосується адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 163 прим. 2 КУпАП, то зміни в частині незастосування до платників адміністративної відповідальності на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), до КУпАП не вносились.

 

З 23 травня 2020 року штрафи від контролюючих органів збільшують фінрезультат

Відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ у редакції, що діє з 23.05.2020, встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Цивільно-правова відповідальність є однією із форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає у примусовому впливі на порушника цивільних прав і обов’язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки, яка передбачена нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV та інших актів цивільного законодавства.

З урахуванням ст. 546, 549 ЦКУ, ст. 230 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV неустойкою (штрафом, пенею) визнається сума санкцій, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

При цьому ПКУ має власне визначення штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), якою у податкових відносинах вважається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок контролюючими органами та іншими органами державної влади, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому у податковому обліку на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені платник податку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування.

Слід зазначити, що відповідне коригування фінансового результату до оподаткування не стосується нарахованих сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, які відображені у бухгалтерському обліку платником податку до 22 травня 2020 року.

Відповідне питання розміщене у категорії 102.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДПС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

Допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачена ФОП Фондом соціального страхування України, підлягає оподаткуванню ПДФО

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Норми встановлені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).

Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Зокрема за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходів ФОП визначено ст. 177 та главою 1 розділу XIV ПКУ.

Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161  підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), нарахована (виплачена) ФОП Фондом, є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою «127».

Умови перебування юридичних осіб на четвертій групі

платників єдиного податку

До платників єдиного податку четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники –  юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% – п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) .

Сільськогосподарський товаровиробник – це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві (п.п. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, перетворення, поділу або виділення, то норма щодо дотримання 75 % частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

  -усіх осіб окремо, які зливаються;

  -кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

  – особу, утворену шляхом перетворення.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання, то норма щодо дотримання 75% частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які брали участь у їх утворенні та були припинені в результаті злиття, дорівнює або перевищує 75 %.

Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 291.4.5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75%.

Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

– СГ, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

-СГ, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

-СГ, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

Відповідальність за ведення підприємницької діяльності

без державної реєстрації

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що до фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації їх як фізичних осіб – підприємців або до фізичних осіб, які провадили незалежну професійну діяльність без взяття їх на податковий облік, згідно з п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340,0грн.

Якщо названі фізичні особи здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації  як ФОП або як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність без взяття її на податковий облік та не подавали податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до них застосовується штраф згідно з п.120.1 ст.120 ПКУ в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.      Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф відповідно до ст.123 ПКУ в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні.

Разом з тим, ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено, що провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 грн до 34000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах,- тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  ( від 34000грн. до 85000грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

 Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (перевищує 17000грн.).

Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51грн. до 136грн.) – ст. 164 прим. 1 КУпАП.

До уваги громадян:

Особливості сплати транспортного податку в 2020 році

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється податковим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку податковим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податковий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

Нагадаємо, що транспортний податок належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування транспортним податком визначено ст. 267 Податкового кодексу.

Платникам податку на прибуток

Разом з податковою декларацією з податку на прибуток обов’язково подається фінансова звітність

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, інформація про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності платником зазначається проставлянням позначки «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».

Отже, оскільки для визначення об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то платники податку на прибуток зобов’язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.

Нагадаємо, що річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку:

– які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

– у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

Платник ПДВ надає поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ст. 14 ПКУ).

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 ст. 14 ПКУ).

Оскільки операція з надання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Головне підприємство – платник ПДВ передає філії товари. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ?

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України)

Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, то у податкових органів відповідно до ст.180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії в якості платника ПДВ.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ (пп.«а» та «б» п.185.1 ст.185 ПКУ).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду . (пп.14.1.191 ст.14 ПКУ).

Отже, оскільки в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг основних фондів в межах балансу платника ПДВ (головного підприємства), а саме: від головної організації до однієї з філій (чи від однієї із філій до головної організації) не підлягає оподаткуванню ПДВ.

Товари відвантажені до реєстрації платником ПДВ. Чи виникають податкові зобов’язання, якщо оплата надійшла після отримання статусу платника ПДВ?

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

– дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

– дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки виникнення податкових зобов’язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», якою у даному випадку є дата постачання товарів покупцю, то у постачальника, який на таку дату не був зареєстрований платником ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ у разі надходження оплати за відвантажені товари після його реєстрації платником ПДВ, не виникають.

Тобто, у разі, якщо на момент відвантаження товарів постачальник не був зареєстрованим  платником ПДВ, то при надходженні оплати за такі товари після його реєстрації в якості платника ПДВ, податкові зобов’язання не відображаються.

Зазначена норма передбачена  п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Підприємство організовує проведення медичних оглядів працівників: особливості оподаткування ПДВ

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім, зокрема, таких послуг:

  • проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян (п.п.«в» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ);
  • проведення медичного огляду осіб для видачі: 

– дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством; 

–  відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи); 

–  посвідчення водія транспортного засобу (п.п.«з» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ).

Отже,  якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, для роботодавця є обов’язком згідно із Законом України «Про охорону праці» та іншим законодавством, та медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ.

Послуги з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян та послуги з проведення медичного огляду осіб (крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством) для видачі дозвільних документів, визначених ПКУ оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

Законодавство щодо ЄСВ

 

До уваги «сплячих» підприємців на загальній системі оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність:

Встигніть списати борг з єдиного внеску до 1 вересня

Законом України від 13.05.2020 р. № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме  розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 915.

Згідно змін, підлягають списанню за заявою платника несплачені станом на день набрання чинності Закону № 592 (з 03.06.2020р.) суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, а саме фізичним особам – підприємцям на загальній системі оподаткування та особам, які провадять незалежну підприємницьку діяльність за період з 01.01.2017р. до 03.06.2020р., а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови поданняпротягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020):

  • фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування — державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592 (03.06.2020р.). Зазначена звітність подається  у випадку, якщо вона не була подана раніше;
  • особами, які провадять незалежну підприємницьку діяльність до податкового органу за основним місцем обліку —   заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності з єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592 (03.06.2020р.). Зазначена звітність подається, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову такого списання.

Рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені може бути прийнято за умови, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

– платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017р. до дня набрання чинності Законом № 592;

– суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, податковий орган списує суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Три тисячі запоріжців отримали офіційну роботу, а бюджети – майже

6 мільйонів гривень

З початку року запорізькі податківці разом із представниками інших контролюючих структур і органів влади проводили серед роботодавців інформаційну роботу, спрямовану на легалізацію найманої праці та заробітної плати. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за результатами роз’яснювальних заходів три тисячі громадян були офіційно працевлаштовані.

У першому півріччі за підсумками діяльності робочих груп при податковій службі регіону та органах виконавчої влади і місцевого самоврядування керівники підприємств і підприємці добровільно легалізували 2846 робітників. Їм виплачено 14,2 мільйона гривень доходів, а це, в середньому, 4723 гривні на одного працівника. Додаткові надходження до бюджету склали 5,8 мільйона гривень, зокрема, 2,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 3,1 мільйона гривень єдиного внеску та 200 тисяч гривень військового збору.

Наголошуємо, що за використання найманої праці з порушенням трудового та податкового законодавства, передбачена відповідальність, у тому числі, адміністративні та фінансові санкції. Наприклад, за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час або за виплату зарплати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків доведеться сплатити штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника.

Нові вектори взаємодії: робоча зустріч керівників податкової служби та Запорізької федерації роботодавців

Сьогодні відбулася робоча зустріч начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова із головою Ради Запорізької обласної федерації роботодавців Олександром Головко та віцепрезидентом ЗОСППР “Потенціал” Олексієм Кравчуном.

Учасники обговорювали актуальні питання розвитку запорізького підприємництва, серед яких – новації податкового законодавства, сплата податків компаніями і підприємцями регіону, проблемні аспекти діяльності суб’єктів господарювання, заходи з детінізації економіки, легалізації найманої праці тощо.

Крім того, сторони визначили подальші напрями спільної роботи, спрямованої на підтримку запорізьких товаровиробників і суб’єктів підприємництва. Передусім, співпраця передбачає проведення інформаційної та роз’яснювальної роботи, підтримку у вирішенні проблем, які виникають у повсякденній діяльності представників бізнесу.

Наприкінці заходу учасники наголосили на необхідності поглиблення взаємодії між податковою службою і об’єднанням роботодавців регіону, пошуку нових ефективних форматів діалогу.

Запоріжці поповнили місцеві бюджети більш

ніж на чотири мільярди гривень

У першому півріччі запорізькі платники податків спрямували до місцевих скарбниць регіону 4 мільярди 382 мільйони гривень (не враховуючи дані великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це на 90 мільйонів гривень більше, ніж було сплачено у січні-червні 2019 року.

Понад 66 відсотків доходів бюджетів забезпечили надходження податку на доходи фізичних осіб – з початку року від роботодавців і громадян надійшло 2 мільярди 917 мільйонів, що на 155 мільйонів або на 5,6 відсотка більше, ніж торік.

Представники підприємництва і сільськогосподарського виробництва направили до скарбниць майже 662 мільйони гривень єдиного податку, збільшивши відрахування до минулорічного рівня на 50,2 мільйона або на 8,2 відсотка.

На третьому місці серед найбільших платежів – плата за землю, якої за шість місяців перераховано 423,8 мільйона, зокрема, від СГД-юридичних осіб громади отримали 361,7 мільйона, від фізичних осіб – 62,1 мільйона.

Підприємці і підприємства торгівлі сплатили 80,5 мільйона гривень акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, що на 7,4 мільйона або на 10 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Крім того, компанії регіону спрямували 80 мільйонів гривень рентної плати за використання природних ресурсів (води, надр та ін.), 67 мільйонів гривень податку на прибуток, 57 мільйонів гривень екологічного податку тощо.

Справу запорізького агропідприємства, яке ухилилось від сплати

7 мільйонів гривень ПДВ, розглядатиме суд

Слідчі податкової міліції Запорізької області під процесуальним керівництвом прокуратури Запорізької області закінчили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом умисного ухилення від сплати податків та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, вчиненого групою осіб з числа службових осіб і засновників сільськогосподарського підприємства Запорізької області.

Встановлено, що службові особи сільгосппідприємства, діючи за попередньою змовою, надали завідомо неправдиві звітні відомості щодо площі орендованих земельних ділянок, обсягів постачання та відсотку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів і послуг за 2015 рік. Такі дії призвели до безпідставного поширення на підприємство спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства. У підсумку підприємство умисно ухилилось від сплати ПДВ на суму 7 мільйонів гривень.

У подальшому зазначені кошти були легалізовані шляхом здійснення фінансових операцій у виробничих цілях.

Під час досудового розслідування накладено арешт на транспортні засоби і сільськогосподарську техніку агропідприємства, а також корпоративні права підозрюваного загальною вартістю 2 мільйони гривень.

У червні 2020 року до суду направлено обвинувальний акт відносно керівника зазначеного підприємства.

Варто зауважити, що у грудні минулого року до суду направлено обвинувальний акт відносно іншого учасника вказаних кримінальних правопорушень – попереднього керівника цього ж підприємства, який на теперішній час розглядається судом.

У першому півріччі запорізькі платники поповнили держбюджет

на 3,7 мільярда

З початку року до державного бюджету від платників Запорізького регіону надійшло 3 мільярди 744 мільйони гривень податків і зборів (без даних великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). У порівнянні з першим півріччям минулого року надходження зросли на 168 мільйонів гривень або на 4,7 відсотка. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Майже половину доходів державної скарбниці сформувала сплата податку на додану вартість – 1,8 мільярда, що на 190 мільйонів або майже на 12 відсотків більше, ніж торік.

Запорізькі роботодавці і мешканці області спрямували 972,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, збільшивши відрахування до минулорічних показників на 51,8 мільйона або на 5,6 відсотка.

Також від платників надійшло 308,5 мільйона гривень військового збору, це на 12,6 мільйона або на 4,3 відсотка перевищило дані шести місяців минулого року.

Крім того, компанії і організації регіону перерахували 388 мільйонів гривень податку на прибуток, майже 138 мільйонів гривень рентної плати за користування природними ресурсами, 67 мільйонів гривень екологічного податку.

Запорізький бізнес спрямував на соціальні гарантії чотири мільярди

За перше півріччя запорізькі роботодавці сплатили 4 мільярди 242 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (без показників великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 196 мільйонів або на 4,8 відсотка.

Керівник податкової служби регіону наголосив, що кожного місяця компанії, установи і підприємці спрямовують до пенсійного і соціальних фондів, у середньому, понад 700 мільйонів, що перевищило минулорічний показник на 30 мільйонів.

Так, у січні-червні суб’єкти господарювання м. Запоріжжя направили 2 мільярди 196 мільйонів гривень єдиного внеску, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 670 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 394,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 285,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 117 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 112 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 112 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 107,8 мільйона тощо.

Усього в органах ДПС області зареєстровано 175038 платників єдиного внеску, що на 6260 більше, ніж торік.

Нагадаємо, з актуальною інформацією щодо змін законодавства, зокрема, стосовно адміністрування єдиного внеску, можна ознайомитися на сайті ГУ ДПС у Запорізькій області у розділі “Новини”: https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark.

До запорізьких податківців надійшло 344 письмові звернення

За перше півріччя громадяни направили до податкової служби регіону 344 письмові звернення, зокрема, 341 заяву та три скарги.

Найчастіше запоріжці інформували податківців про факти ухилення від сплати податків (97 звернень або 28,2% від загальної кількості), цікавились загальнодержавними, місцевими податками і зборами та єдиним внеском (51 звернення або 14,8%), а також питаннями контрольно-перевірочної роботи (53 звернення або 15,4%).

На даний час фахівці органів ДПС області опрацювали 322 документи, ще 22 залишаються на розгляді. Відповіді громадянам надані без порушення термінів.

Нагадуємо, звернення можна надати кількома способами:

– поштою або передати особисто чи через уповноважену особу до ДПС за адресою: 69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166;

– засобами телефонного зв’язку контакт-центру ДПС за телефонним номером: 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок “3”;

– електронною поштою на адресу zp.zvernennya@tax.gov.ua (у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання);

– під час особистого прийому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d bloggers like this: