Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

“Гаряча лінія” у Бердянській ДПІ на тему: «Кампанія декларування 2021»

Нещодавно у  Бердянській ДПІ  відбулася  «гаряча лінія» за участі начальника Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Олександра Прошутінського. Платників цікавили питання щодо  заповнення декларації  про майновий стан і доходи  а також доходи, які підлягають/не підлягають декларуванню.

Куди слід подавати декларацію?

Декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, поштою або засобами електронного зв’язку.

Який термін подання декларації про майновий стан і доходи громадянами?

Податкова декларація, за період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи з фізичних осіб подається до 1 травня року наступним за звітним. Останнім днем подання податкової декларації громадянами, які отримали дохід у 2020 році буде 30 квітня 2021 року.

Для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021 р.

Які види доходів зобов’язані задекларувати громадяни?

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

– при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

– при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

– при отриманні іноземних доходів;

– та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Чи потрібно громадянину, який перебував на роботі закордоном декларувати отримані доходи?

Відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Згідно п. 170.11.2 ст. 170 ПКУ у разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Яка ставка податку на доходи фізичних осіб застосовується у випадку отримання спадщини від особи з якою не перебував у родинних зв’язках?

Відповідно до п. 174.2.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за ставкою 5 відсотків бази оподаткування.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Робоча зустріч: активна співпраця бердянських податківців з оновленими громадами

Про пошук резервів наповнення бюджетів територіальних громад, покращення ефективності адміністрування місцевих податків і зборів, податкову заборгованість та кількість суб’єктів господарювання йшлося під час зустрічі начальниці Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксани Федорової та начальника Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб Олександра Прошутінського з головами територіальних громад Бердянського району.

Відкриваючі “День громад”, голова Бердянської райдержадміністрації Ірина Півень підкреслила, що саме податкова на певному етапі задасть вектор, за яким найкраще співпрацювати з наповнення бюджетів. Така практика була запроваджена у 2020 році і вона принесла результати.

Як зазначила Оксана Федорова, одним із шляхів виявлення резервів є проведення інвентаризації земельних ділянок, звірка чинних договорів оренди та виявлення неоформленого землекористування на території громад.

Також особливу увагу слід приділити недопущенню здійснення діяльності суб’єктами господарювання без державної реєстрації, ефективно працювати в напрямку збільшення офіційно працевлаштованих робітників.

Необхідно звернути увагу на сільгоспвиробників, залучити до декларування громадян-власників сільськогосподарської техніки, які надають послуги зі збору врожаю, обробки землі, а також громадян, які самостійно обробляють власні земельні ділянки чи паї площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції.

Також Оксана Федорова запропонувала створити спільні робочі групи з об’єднаними територіальними громадами в рамках операції “Курорт”, які проводитимуть обстеження об’єктів тимчасового розміщення (проживання), з подальшим залученням їх власників до сплати податків і туристичного збору.

Податківці нагадали, що зараз триває кампанія декларування громадянами доходів за 2020 рік. Граничний термін подання декларації спливає 30 квітня 2021 року.

На завершення зустрічі учасники узгодили напрями взаємодії податкової служби з об’єднаними територіальними громадами.

Маєте податковий борг? – Не втрачайте можливість скористатися процедурою списання штрафних санкцій

В Бердянській ДПІ нагадують платникам податків, які мають податковий борг, про можливість скористатися процедурою списання штрафних санкцій. 

Це передбачено Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

Зокрема, згідно з процедурою,  у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами протягом шести місяців від дня набрання чинності Законом № 1072  суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі,  списуються штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу.

При цьому штрафні санкції і пеня, пов’язані зі сплатою такого податкового боргу, не будуть застосовуватися, а нараховані будуть відкориговані до нульових показників.

Новини законодавства

Знижено ставку податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції

Бердянська ДПІ інформує, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), яким вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, знижено ставку ПДВ з 20 відс. до 14 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ. Крім того, Законом № 1115 визначено, що ставка податку, яка діяла до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс., застосовується у разі:

1) постачання на митній території України продукції (товарів), щодо яких передбачено ставку у розмірі 14 відс., яке відбувається після перерахування платником податку попередньої оплати (авансу), що була отримана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків;

2) коригування податкових зобов’язань при поверненні попередньої оплати (авансу) або повернення продукції (товарів), що були отримані до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків;

3) коригування податкових зобов’язань при зміні договірної (контрактної) вартості визначеної продукції (товарів), поставка якої відбулася до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків.

У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України продукції (товарів), до яких з 01 березня 2021 року буде застосовуватися ставка 14 відс., яка була придбана до першого числа звітного (податкового) періоду (до 01 березня 2021 року), з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс., за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні та/або постачанні такої сільськогосподарської продукції (товарів).

Закон № 1115 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

Довідково: Закон № 1115 опублікувано 24.02.2021 в газеті «Голос України» № 35.

З 26 лютого 2021 року набув чинності Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» для користувачів єдиного рахунку

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набув чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на не бюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35¹.6 статті 35¹, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (із змінами).

Роз’яснення законодавства

Право підпису електронних документів при зміні керівника

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 ПКУ, зокрема отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону №851 та Закону №2155.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – печатка (за наявності).

Відповідно до вимог Порядку при зміні керівника дія Повідомлення, яке підписувалось попереднім керівником, припиняється. Тому, незалежно від того, що право підпису залишено за працівниками, по яких інформація подавалась до контролюючого органу, за підписом нового керівника направляється Повідомлення (за кодом форми J1391103) із зазначенням відповідальних осіб.

Змінився власник транспортного засобу. Хто сплачує податок? 

У разі переходу права власності від одного власника до іншого протягом звітного року, податок обчислюється попереднім власником. Розрахунок здійснюється за період з 1 січня поточного року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування. Новим власником авто стає громадянин, починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. 

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Об’єкти оподаткування, які придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року юридичною особою, то такий платник податку повинен надати контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт. При цьому, транспортний податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Скасування реєстрації ПРРО

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Використовувати різними СГ два окремі ПРРО на одному пристрої неможливо!

Бердянська ДПІ інформує, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.        

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої. Таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.

Суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Приватний підприємець – платник єдиного податку має право не застосовувати РРО. Який документ він повинен надати на вимогу покупців за продані товари?

Відповідно до ст. 9 Закону від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями. 

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

Використання РРО. Чи зобов’язані підприємці друкувати контрольні стрічки або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що контрольна стрічка – це:

копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі програмним РРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057.

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: 

на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;

на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Статтею 13 Закону № 265 передбачено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних, а також у ПРРО встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 5 ст. 17 Закону № 265).

Оновлено порядок заповнення платіжних доручень на сплату податків

Мінфін в наказі від 31.12.2020 р. № 847 прописав порядок заповнення реквізиту “Призначення платежу” розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або ЄСВ на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок. Тобто оновлені норми діючого Порядку № 666.

Зокрема, уточнено, що при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

В п. 3 оновленого Порядку № 666 наводитимуться приклади заповнення поля “Призначення платежу” в розрахунковому документі під час сплати податків, зборів, платежів до бюджету.

З’явився приклад заповнення реквізиту “Призначення платежу” у разі сплати коштів у рахунок податкового боргу підприємством.

Передбачено, що сплата податку, збору, платежу, ЄСВ здійснюється платником податку/ЄСВ безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

Окремим розділом в Порядку № 666 зазначено порядок заповнення реквізиту “Призначення платежу” розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, ЄСВ з використанням єдиного рахунку. Реквізит міститиме 14 полів.

Сплату за кожним видом платежу можна оформлювати як окремим документом на переказ, так і одним документом на переказ декілька одержувачам коштів.

У разі визначення декількох одержувачів коштів, суми, зазначені в полі № 1 “Призначення платежу”, мають відповідати загальній сумі переказу за розрахунковим документом, а інформація про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина в полі № 2 “Призначення платежу” повторюється за кожним таким одержувачем.

Який порядок видачі готівкових коштів з каси підприємства?

Відповідно до абзацу другого п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення № 148) або видатковими відомостями. 

Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи або підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником.

Який період дії індивідуальної податкової консультації?

Відповідно до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Зокрема, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ та його податкової адреси.

Пунктом 53.1 ст. 53 ПКУ визначено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Згідно з п. 53.2 ст. 53 ПКУ платник податків може оскаржити до суду, зокрема, надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом, зокрема, індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, індивідуальна податкова консультація, надана платнику податків у паперовій або електронній формі, має індивідуальний характер і може застосовуватись виключно таким платником податків з дня її надання до моменту її зміни або скасування.

Фінансова звітність подається разом з податковою декларацією з податку на прибуток 

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. 

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, інформація про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності платником зазначається проставлянням позначки «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».

Отже, оскільки для визначення об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то платники податку на прибуток зобов’язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.

Нагадаємо, що річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку: 

– які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

– у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

Яке майно фізичної особи-підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Довідка про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску: як  отримати

Довідка про відсутність заборгованості формується за відсутності у платника податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Наказом МФУ від 03.09.2018 №733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

–  у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу,

–  в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

– обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, 

– найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.

Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. 

Щодо належного визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у постійних представництв нерезидентів

Законом №1117 внесено зміни до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до яких нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 р. не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

Водночас Законом України від 14 липня 2020 року №786 з 01.01.2021 р. постійні представництва нерезидентів виключені з кола платників податку на прибуток.

Так, абзац перший п. 133.3 ст. 133 Кодексу, згідно з яким постійні представництва до 2021 року ставали на облік у контролюючому органі, з 01.01.2021 р. викладено у новій редакції, відповідно до якої нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво.

Отже, починаючи з 2021 року взяттю на облік у контролюючих органах підлягають всі постійні представництва, які акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України як відокремлені підрозділи, без реєстрації постійних представництв платниками податку на прибуток та за загальними правилами постановки на облік відокремлених підрозділів. Ті постійні представництва нерезидентів, які не акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України як відокремлені підрозділи, взяттю на облік не підлягають.

Також п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу доповнено новим абзацом, згідно з яким постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 01.01.2021 р., залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

Законом №1117 до 31.12.2020 р. включно передбачено визначення як платників податку на прибуток підприємств у пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу постійних представництв нерезидентів, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, а не самих нерезидентів.

З урахуванням зазначеного постійні представництва нерезидентів перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів.

Нерезиденти, постійні представництва яких перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств, зобов’язані протягом трьох місяців (з 01.01.2021 р. до 31.03.2021 р.) подати до контролюючих органів документи для взяття таких нерезидентів на облік як платників цього податку у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

Після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток і залежно від того, чи акредитоване таке постійне представництво як відокремлений підрозділ на території України, має як платник інших видів податків:

продовжувати перебувати на обліку в контролюючих органах, — у разі коли йдеться про акредитований відокремлений підрозділ нерезидента, що має код ЄДРПОУ;

бути знятим з обліку в контролюючих органах (за заявою, в установленому порядку), — у разі коли постійне представництво не акредитоване як відокремлений підрозділ нерезидента і обліковується за 9-значним реєстраційним (обліковим) номером платника податків, який присвоюється контролюючими органами.

При цьому відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу, та якими не були виконані вищезазначені вимоги, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 01.07.2021 р. (до внесених Законом №1117 змін передбачалося, що можуть бути призначені з 01.01.2021 р.).

Водночас Законом №1117 внесено зміни до п. 141.4 ст. 141 Кодексу, відповідно до яких до 31.12.2020 р. включно обов’язок утримувати податок на прибуток підприємств при виплаті доходів нерезидентам зберігається за постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють відповідні виплати.

Таким чином, обов’язок визначати податкові зобов’язання, подавати податкову звітність з податку на прибуток підприємств, утримувати податок з доходів із джерелом їх походження з України зберігається за постійними представництвами нерезидентів до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів.

Законом №1117 до 31.12.2020 р. включно продовжено застосування визначення терміна «постійне представництво» у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яке застосовувалося до 23.05.2020 р. (до внесення змін Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).

Тобто у 2020 році відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійним представництвом є постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (у межах одного проєкту або проєкту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, зі складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Законом №1117 до 31.12.2020 р. включно продовжено порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств постійних представництв нерезидентів, встановлений у пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, який діяв до 23.05.2020 р. та полягає в такому.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.

Таким чином, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період — 2020 рік у постійних представництв нерезидентів може визначатись одним з трьох способів:

в загальному порядку, встановленому для платників — резидентів відповідно до розділу III Кодексу;

на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу;

як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.

Враховуючи викладене вище, платники податку на прибуток підприємств — постійні представництва нерезидентів, у яких об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період — 2020 рік визначатиметься на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності або шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, можуть використовувати форми відповідних розрахунків, які були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 р. №544.

При цьому постійні представництва нерезидентів не зобов’язані у зв’язку із набуттям чинності Законом №1117 подавати уточнюючі декларації (розрахунки) за звітні періоди — півріччя та/або три квартали 2020 року, у разі якщо податкова звітність за такі періоди складена відповідно до редакції Кодексу, що діяла на момент такого складання.

Крім цього, Законом №1117 передбачається відтермінування (на один рік) змін до пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, які починають діяти з 01.01.2022 р., щодо визначення платниками податку на прибуток підприємств юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Декларування 2021

Скористались іпотечним житловим кредитом? Дізнайтесь як отримати податкову знижку

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу (п.п. 166.3.1 ст. 166 ПКУ).

Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: 

– у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; 

– до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

– договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат:

– кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

– відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

– паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Для платників податків, які декларують право на податкову знижку, передбачена окрема позначка у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації — по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку здійснюється в окремому додатку ФЗ.

Для громадян, які подають декларацію з метою отримання податкової знижки за 2020 рік, строки для подання декларації – по 31.12.2021 (включно).

Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснються через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/). 

Отримали повідомлення з банку про прощення боргу – подайте декларацію!

Якщо банком було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та повідомлено про це боржника, то боржник самостійно декларує такі доходи та сплачує з них податки.

Нагадаємо, відповідно до п. 164.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Декларування доходу отриманого у вигляді додаткового блага обов’язкове, у разі якщо сума прощеного боргу перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. У 2020 році зазначена розрахункова сума складала – 1180,75 гривень. Дохід у вигляді прощеного боргу слід відображати у розділі II податкової декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу», у рядку 10.9.1 «у вигляді додаткового блага прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит, автомобіля, тощо)».

Зазначений дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Цього року податкову декларацію про майновий стан і доходи громадянам необхідно подати до 1 травня 2021 року. Відтак, задекларовану суму ПДФО і військового збору платниками необхідно буде сплатити до 1 серпня 2021 року. Згідно із нормами ПКУ кредитор (банк) зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.164.2.17 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента. Також звертаємо увагу, що за кредитом, який отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату задекларованої суми податку протягом трьох років починаючи з року, в якому її задекларовано. Для розстрочення такої задекларованої суми платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Наповнення запорізьких місцевих бюджетів:

податківці презентували план взаємодії з територіальними громадами

У Запоріжжі під керівництвом голови обласної державної адміністрації Олександра Старуха відбувся День територіальних громад. Участь у заході взяли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, очільники територіальних громад регіону, структурних підрозділів облдержадміністрації, податкової служби області.

Доповідаючи про результати наповнення місцевих бюджетів, Роман Афонов наголосив, що регіон має позитивну динаміку зростання податкових надходжень. В той же час збільшенню доходів скарбниць сприятиме ефективна співпраця з об’єднаними територіальними громадами, які зацікавлені у стабільному отриманні фінансових ресурсів.

Презентуючи план взаємодії з ОТГ, керівник податкової служби області повідомив, що він передбачає п’ять ключових напрямів, серед яких – проведення інвентаризації земельних ділянок, об’єктів нерухомості, актуалізація Державного реєстру речових прав, легалізація найманої праці, робота над обліком об’єктів торгівлі з урахуванням наявності РРО та ліцензій на право реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, а також декларування доходів громадянами, які надають послуги з обробітку, збору врожаю тощо, в тому числі, на власній техніці.

Детально про вектори спільної діяльності розповіла заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.

Також на засіданні розглянули питання формування бюджетів територіальних громад, зокрема, стан надходжень до обласного і місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб, плати за землю і єдиного податку. Учасники підкреслили необхідність своєчасного прийняття місцевими радами рішень про встановлення ставок податків і зборів на територіях, а також визначили першочергові заходи з детінізації економіки регіону.

Крім того, представники обласної влади і громад обговорили актуальні можливості залучення фінансування грантових організацій для реалізації інфраструктури проєктів громад, використання освітньої та інших субвенції та тему пасажирських перевезень залізничним транспортом в приміському сполученні.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Запорізькі ФОПи і аграрії сплатили 149 мільйонів гривень єдиного податку

У січні поточного року до місцевих бюджетів регіону надійшло 149 мільйонів гривень єдиного податку, що дорівнює показнику січня минулого року. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, фізичні особи-підприємці спрощеної системи оподаткування сплатили 88,5 мільйона гривень, суб’єкти господарювання-юридичні особи – 14 мільйонів гривень, сільськогосподарські товаровиробники – 46,5 мільйона.

Так, представники малого і середнього підприємництва спрямували до міської скарбниці м. Запоріжжя 61,6 мільйона гривень єдиного податку, мелітопольські та веселівські платники забезпечили – 16,6 мільйона, бердянські і приморські – 14 мільйонів, оріхівські та гуляйпільські – 9,8 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 9,7 мільйона, василівські та михайлівські – 7,5 мільйона, токмацькі та чернігівські – 7,4 мільйона тощо.

Усього в регіоні станом на початок лютого спрощену систему оподаткування використовують 51506 суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, 8753 СГД-юридичні особи та 2062 агровиробники.

Нагадаємо, з 1 січня ставки єдиного податку складають: для платників І групи – 227 гривень на місяць, ІІ групи – 1200 гривень, ІІІ групи – 5 відсотків від доходу або 3 відсотки від доходу для платників ПДВ. Для сільгоспвиробників ставка податку залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Їх розмір розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від нормативно-грошової оцінки одного гектара сільгоспугідь (ріллі) з урахуванням коефіцієнта індексації.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Оподаткування запорізької нерухомості додало місцевим громадам 25 мільйонів гривень

За перший місяць року до місцевих бюджетів регіону надійшло 24 мільйони 878 тисяч гривень податку на нерухоме майно. Порівняно з аналогічним періодом минулого року запоріжці збільшили відрахування на 6 мільйонів 273 тисячі або на 34 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, від підприємств, установ і організацій бюджети отримали 23,4 мільйона, від фізичних осіб – 1,5 мільйона.

Найбільші суми сплатили власники нерухомості м. Запоріжжя – 10,7 мільйона. Платники Запорізького району спрямували до скарбниці 1,2 мільйона, мелітопольські і веселівські – майже 3 мільйони, якимівські та приазовські – 2,6 мільйона, бердянські та приморські – 2,1 мільйона, василівські та михайлівські – 1,1 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – більше 1 мільйона тощо.

Усього в області нараховується 39 187 платників податку на нерухомість, серед яких 4 398 – це юридичні особи, 34 789 – фізичні особи.

Нагадаємо, ставки податку на нерухоме майно встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад та об’єднаних територіальних громад. Вони не мають перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр. Фізичні особи сплачують податок тільки за ту площу, яка перевищує пільгову.

Додатково за ставкою 25000 гривень оподатковуються об’єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 квадратних метрів для квартир і 500 квадратних метрів для житлових будинків за кожен об’єкт або його частки.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Півтори тисячі запоріжців вже відзвітували про минулорічні доходи, серед них п’ятнадцять – з мільйонними статками

З початку проведення кампанії декларування до податкової служби регіону надійшло 1542 декларації про доходи громадян за 2020 рік. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, 1316 мешканців відзвітували про отримані прибутки, з яких необхідно сплатити податки, 226 громадян скористались правом на отримання податкової знижки.

Загалом запоріжці задекларували майже 165 мільйонів гривень, що на 46 мільйонів більше, ніж за аналогічний період минулого року. У результаті до бюджетів надійде 10,7 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,6 мільйона гривень військового збору.

Найбільшу кількість декларацій подали представники сільського господарства – 579 із сумою 5,6 мільйона гривень. Здебільшого, це громадяни, які отримували доходи від продажу власновирощеної сільгосппродукції на своїх ділянках або від надання послуг з обробітку землі.

На другому місці – 288 спадкоємців, які минулого року оформили успадковане майно загальною вартістю 57,6 мільйона. На третьому місці – 180 запоріжців, які торік заробили 20,3 мільйона гривень на здаванні нерухомості в оренду.

Також серед декларантів – 15 мільйонерів, які відзвітували про 72 мільйони гривень, з яких до скарбниць буде сплачено 1,5 мільйона гривень.

Нагадаємо, громадяни, які зобов’язані задекларувати доходи за 2020 рік, повинні це зробити до 30 квітня. Термін подання документів на отримання податкової знижки завершується 31 грудня.

Декларування у деталях – на сайті податкової служби регіону за лінком:

https://zp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/informatsiyni-povidomlennya.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Ще п’ять тисяч запоріжців отримали доступ до онлайн-сервісів податкової служби

За перші два місяці року фахівці податкової служби видали запорізьким платникам податків 10834 кваліфіковані сертифікати відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у січні-лютому клієнтами регіональних підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС стали п’ять тисяч представників бізнесу і мешканців області.

Керівник податкової служби регіону зазначив, що маючи електронні ключі кожен користувач ІТ-послуг отримує десятки сервісів дистанційної взаємодії з ДПС, зокрема, надсилання листів і запитів, ведення і подання звітності, реєстрація і користування програмними РРО та багато іншого. Більшість послуг зосереджені в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua.

Нагадаємо, платники можуть самостійно формувати нові сертифікати. Для цього необхідно завантажити програму з сайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС або пройти процедуру в онлайн-режимі: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Цей сервіс доступний для користувачі, які мають:

– чинні сертифікати (приміром, до закінчення строку чинності яких залишилося декілька днів);

– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

– особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

На соціальні видатки запоріжці спрямували 1,6 мільярда гривень

У січні-лютому від запорізьких платників податків надійшло 1 мільярд 605 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 209 мільйонів 500 тисяч гривень або на 15 відсотків більше, ніж було сплачено за аналогічний період минулого року. 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у лютому до пенсійного і соціального фондів направлено 822 мільйони, що на 123 мільйони або на 17,6 відсотка перевищило показник лютого 2020 року.

Усього у м. Запоріжжя та області станом на початок лютого зареєстровано 174 473 платника єдиного внеску, серед яких 51393 – це суб’єкти господарської діяльності-юридичні особи, 123080 – фізичні особи.

Нагадаємо, 22 березня – останній день сплати єдиного внеску за найманих працівників за лютий. Реквізити та символи рахунків для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Запорізькій області розміщені на сайті податкової служби регіону за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Також наголошуємо, що для отримання довідки про відсутність податкового боргу, зокрема, недоїмки з єдиного внеску, необхідно подати заяву за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733 (наказ Міністерства фінансів України від 03.09.18 №733). Її можна направити у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу, а також в онлайн-режимі – через приватну частину Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/login).

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Запорізьке підприємство за оренду землі недоплатило державі 9 мільйонів

Працівники податкової служби регіону разом зі співробітниками фіскальної служби області виявили компанію, яка занизила суму орендної плати за земельну ділянку та спричинила значні збитки державі.

Податківці встановили, що службові особи підприємства в порушення діючого законодавства України та ігноруючи рішення Господарського суду, яким встановлена нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки, застосували занижений коефіцієнт розміру орендної плати та не сплатили орендну плату за земельну ділянку понад 9 мільйонів гривень. 

За матеріалами аналітичного дослідження управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області, до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч.3 ст.212 КК України.

Досудове розслідування кримінального правопорушення здійснюється слідчим управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d bloggers like this: